Віктор Валєєв, директор ІТ-Асоціації Software Ukraine, у недалекому минулому — учасник АТО/ООС у складі 56-ї бригади, у своїй статті на delo.ua спростував недостовірну та маніпулятивну інформацію щодо української автоматизованої системи управління АСУ «Дзвін-АС». Публікуємо ключові тези його коментаря.
Днями один із українських інформаційних ресурсів опублікував матеріал, присвячений військовому проєкту АСУ «Дзвін-АС». Під виглядом журналістського розслідування у ньому були наведені перекручені факти, сумнівні оцінки та тези, що не витримують фахової перевірки.
Оскільки Віктор Валєєв особисто працював із системою під час військової служби, добре знайомий з її можливостями та розуміє її практичну цінність для ЗСУ, він вирішив публічно прокоментувати ключові звинувачення та спекуляції.
АСУ «Дзвін-АС» — це не абстрактний ІТ-проєкт. Це інструмент, який здатен у рази підвищити ефективність управління військами та скоротити час реакції з годин до секунд.
Співпраця — це злочин?
«Редакція зробила журналістське розслідування і спробувала розібратися, як і чому “Еверест Лімітед” отримала цей проєкт, хто насправді розробляв систему…»
Йдеться про складний багаторівневий проєкт, який включає системну інтеграцію, розробку спеціального програмного забезпечення, постачання стандартного ПЗ, а також створення захищених командно-штабних машин. Залучення кількох підрядників у такому випадку є не винятком, а стандартною практикою для проєктів цього класу.
У подібних системах важлива не публіцистика, а реальна архітектура рішення, вимоги нормативних актів, культура проєктного менеджменту та практичний досвід реалізації оборонних ІТ-комплексів.
Працездатність АСУ «Дзвін-АС» підтверджувалася не словами, а багаторазовими випробуваннями під час навчань і командно-штабних заходів, зокрема:
- КШН «Козацька воля-2018»
- зборів командирів бригад у 2019 році
- двосторонніх ДКШН за участю 59 ОМПБр та 28 ОМБр
- дослідної експлуатації на 242 загальновійськовому полігоні
- зборів командирів бригад у 2020 році
Під час тестування влітку 2020 року було продемонстровано прототип мережецентричного розвідувально-ударно-вогневого комплексу, створеного на базі «Дзвону», «Фурії», «Гермесу» та «Кропиви». У межах єдиної системи були об’єднані орган управління оперативного рівня, засоби розвідки та вогневого ураження. Жодних проблем сумісності виявлено не було.
Зафіксований час від виявлення цілі безпілотником до першого пострілу становив лише кілька секунд. Саме тому затримка постачання цієї системи у війська є негативним фактором для обороноздатності країни.
«Прокладка» чи системний інтегратор?
«…ТОВ “Еверест Лімітед” було лише дуже дорогою для українського бюджету “прокладкою”.»
Така логіка ігнорує базові принципи системної інтеграції. Програмне забезпечення не функціонує без обладнання, мережевої інфраструктури, зв’язку, захищених робочих місць та фізичних носіїв усієї системи.
АСУ — це не лише код. Це сукупність засобів обробки інформації, передачі даних, зв’язку та автоматизації управлінських процесів. У даному випадку йшлося також про постачання повністю обладнаних командно-штабних машин, яких ЗСУ об’єктивно бракує.
Називати системного інтегратора «прокладкою» — це приблизно те саме, що називати прораба зайвим елементом під час будівництва складного об’єкта.
Спільні засновники, партнери, розрахунки між компаніями
«ТОВ “Айкюжн ІТ” розраховувалось із компанією “Інтекресі Бейз”… компанії мають спільного засновника…»
ТОВ «Айкюжн ІТ» є офіційним партнером ТОВ «Інтекресі Бейз» з упровадження програмного забезпечення, про що прямо зазначено на сайтах компаній. Комерційні розрахунки між партнерами є нормальним елементом господарської діяльності і не свідчать про будь-яке порушення.
Усі податки при цьому сплачуються у встановленому порядку. Сам по собі факт співпраці юридичних осіб не є сенсацією і тим більше не є доказом зловживань.
«Дельта»: волонтерський проєкт чи маніпуляція фактами?
«Уже під час бойових дій у 2014 році проєкт почали волонтери ГО “Аеророзвідка”…»
ГО «Аеророзвідка» була створена у 2020 році. Тому твердження, що саме ця громадська організація розпочала проєкт у 2014 році, суперечить базовій хронології.
Як свідчить відкрита інформація, у 2017 році програмне забезпечення «Дельта» було передано на баланс військової частини А2724, а не Міністерству оборони. Крім того, йдеться про систему, створену за державний кошт військовослужбовцями, а не про класичний волонтерський продукт у тому вигляді, як це намагаються подати публічно.
Розробляти чи купувати готове?
«На ринку вже давно є готові рішення з відкритими інтерфейсами та реалізованими протоколами…»
Програмного забезпечення для прийняття рішень на стратегічному й оперативному рівнях управління військами, з урахуванням закритих розрахункових задач та вимог безпеки, у відкритому продажі на Заході не існує. Це закономірно: кожна держава вибудовує такі системи самостійно.
Так, для тактичного рівня є низка готових або адаптованих рішень. Але ототожнювати тактичний рівень із системами стратегічного рівня — це або помилка, або свідома підміна понять.
«Кримінальний шлейф»: гучні слова без змісту
«Компанія “Еверест Лімітед” засвітилась у кримінальних провадженнях».
Сам факт згадування назви компанії у реєстрі судових рішень не означає доведеної вини чи наявності реальних порушень. В українській правозастосовній практиці провадження часто відкриваються автоматично після отримання заяв або повідомлень, навіть якщо ті не містять належних доказів.
Якщо порушення не виявляються, такі провадження закриваються. У конкретному випадку за кілька років не було ані встановлених фактів порушення, ані визначеного кола підозрюваних, ані підстав говорити про передачу справи до суду.
Софт і обладнання: різні етапи одного проєкту
«…компанія розробила лише проєктну документацію та програмне забезпечення… комп’ютерне обладнання не постачалось…»
Якщо на певному етапі розробляється програмне забезпечення, це не означає, що на тому ж етапі обов’язково має постачатися обладнання. Такі проєкти реалізуються поетапно, і змішування різних фаз робіт створює хибне враження про нібито «збитки».
Інформаційний обмін і стандарти НАТО
«…система не реалізує інформаційну взаємодію відповідно до стандартів НАТО…»
АСУ «Дзвін-АС» має мікросервісну архітектуру, а кожен сервіс — задокументований API. На цій основі реалізовано протоколи обміну даними з системами, які вже прийняті або будуть прийняті на озброєння ЗСУ.
Якщо йдеться саме про обмін із системами інших держав, то у «Дзвін-АС» реалізовано шлюз даних відповідно до стандарту НАТО STANAG 5525 Ed 1 Joint C3 Information Exchange Data Model (JC3IEDM).
Безпека контурів — не вада, а вимога
«У системі неможливо автоматично передавати інформацію з контуру вищого рівня в нижчий…»
Обмеження на передачу даних між контурами з різними рівнями таємності визначаються чинним законодавством про захист інформації. Це не технічна вада системи, а нормативна вимога.
Такі обмеження можуть гнучко конфігуруватися на рівні налаштувань і змінюватися відповідно до розвитку засобів технічного захисту та оновлення регуляторної бази.
Висновок
На думку Віктора Валєєва, згадане «розслідування» має ознаки замовної інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію АСУ «Дзвін-АС». У тексті повторюються ті самі тези, ті самі спікери та ті самі джерела, що вже фігурували в попередніх медійних атаках.
У центрі цієї історії — не лише репутація конкретного оборонного ІТ-проєкту, а й ширше питання: чому системи, здатні підвищувати боєздатність ЗСУ та зменшувати час реагування з годин до секунд, стають об’єктом системного публічного блокування?
Затримка впровадження подібних систем — це вже не інформаційна полеміка, а питання реальної ефективності управління військами та збереження життів.