7 липня у постраждалому від російської агресії Гостомелі відбувся спортивний захід «Олімпійський день – 2022», в якому взяли участь понад 200 дітей міста. Подія відбулась під проводом Національного комітету України в Київській області у партнерстві з Благодійним фондом «Майбутнє – дітям».

«Для нас є дуже важливою підтримка дитячого спорту. Це була перша у низці подібна подія на Київщині, реалізована у спільному партнерстві Фонду з НОК України в Київській області. Надалі такі „Олімпійські дні“ ми плануємо підтримувати й в інших містах області, – розповів підприємець та меценат Благодійного фонду „Майбутнє – дітям“ Анатолій Бойко. – Крім цього, зараз ми займаємось підтримкою ще одного масштабного спортивного проєкту – табору для українських молодих спортсменів, який проходить у Греції. Туди на навчально-тренувальний збір та участь у турнірі вже прибула перша група зі 100 дітей з Ірпеня та інших постраждалих від бойових дій регіонів».

В рамках «Олімпійського дня – 2022» у Гостомелі відбулись показові виступи спортсменів, секції яких популяризуються у місті: футбол, волейбол, баскетбол, бокс, дзюдо, хортинг, художня гімнастика, важка атлетика та тхеквондо. Крім цього, до заходу долучилися кінологи та дресовані поліційні собаки.

Також для юних спортсменів був організований «Чат з чемпіоном», до якого в онлайн режимі приєдналася польська ковзанярка Луїза Злотковська. Діти також мали змогу поспілкуватися з видатними українськими спортсменами та олімпійцями, серед яких були Валерій Андрійцев, Наталя Пигида, Анна Лисенко, Дар'я Михайлова та Володимир Матвійчук. Під час виступу організатори заходу вручили на потреби Гостомельської громади боксерські рукавички, груші та м'ячі для занять футболом, волейболом та баскетболом.

Нагадаємо, в червні до Нижньобистрівської гімназії, якою опікується БФ "Майбутнє – дітям, із зони, наближеної до бойових дій, прибуло ще 37 дітей-вихованців навчально-реабілітаційних центрів Чернігівщини. У переважній більшості це – діти, позбавлені батьківського піклування й ті, що потребують особливого догляду. Сьогодні всім цим дітям та вихователям із родинами потрібна допомога.

Для довідки:

Благодійний фонд «Майбутнє – дітям» до війни опікувався дітьми в інтернаті при Нижньобистрівській гімназії. Починаючи з 2021 року, працівники Фонду та Гімназії надали допомоги більше ніж 300 дітям та дорослим. Проте із початком війни на території гімназії був створений прихисток для внутрішньо переміщених осіб, які втратили домівки. Команда Благодійного фонду «Майбутнє – дітям» – це команда активістів, що започаткувала та реалізує проєкт громадської організації «Розвиток IT освіти», який підтримує молодих ІТ-спеціалістів та розвиток ІТ-сектору в Україні.

«Епоха нових технологій стане початком нового культурного відродження, яке дозволить нам відчути себе частиною єдиного цілого: істинно глобальної цивілізації. Четверта промислова революція може „роботизувати“ людство, і для багатьох людей це непоправно змінить те, як виглядає їхня робота, середовище, сімейне життя і сама ідентичність».

Цими словами починає свою книгу «Технології Четвертої промислової революції» засновник і виконавчий голова Всесвітнього економічного форуму Клаус Шваб. І з ним складно не погодитися. Вже зараз людство йде до повсюдного впровадження роботизації, інтернету речей та рішень, прийнятих AI на основі Big Data. Вже сьогодні ми всі є свідками того, як Четверта промислова революція або «Індустрія 4.0», з теоретичної площини переходить у практичну.

Як і будь-яка промислова революція, ця відкриває величезне вікно можливостей. Будь-яка країна, підприємець або візіонер зараз може зловити тренд і стати лідером у своїй сфері. За умови, звичайно, що у нього вже є необхідна інфраструктура, яка дозволить впроваджувати своє бачення і свої ідеї в реальні кейси.

Де світ знаходиться зараз?

Давайте для початку розглянемо, на якій стадії знаходяться складові «Індустрії 4.0». Наприклад, квантові обчислення. Створення повноцінного квантового комп’ютера — це одне з фундаментальних завдань сучасної фізики. Довгий час повноцінного зразка, який міг би вирішувати прикладні завдання, в світі не існувало, але над цим працювали видатні вчені в декількох країнах.

Так, в грудні 2020 року, фізики з Науково-технічного університету Китаю заявили про створення фотонного квантового комп’ютера. Він провів обчислювальну операцію, яка звичайними традиційними комп’ютерами вирішувалася б близько 2 млрд років.

Обнадійливими є новини, які надходять від компанії Google. Там стверджують, що зможуть створити подібну машину до 2029 року, і вона зможе вирішувати цілком прикладні завдання. У Санта-Барбарі вже працює новий кампус Quantum AI, в якому знаходиться центр квантових даних, лабораторії з дослідження обладнання та виробничі потужності для виготовлення мікросхем квантових процесорів.

І тоді ми зможемо оперативно аналізувати колосальні обсяги даних. Такий комп’ютер зможе вирішити проблему з пошуком нових ліків в умовах пандемії або прискорити дослідження в області штучного інтелекту. У зв’язці КК і AI здатні аналізувати мільйони і мільярди варіантів вирішення завдань в секунду, знаходити найбільш релевантні та пропонувати їх людині для впровадження.

У квітні 2021 року відбувся World Summit AI Americas 2021 — захід, де зібралися СЕО і власники Big-Tech компаній, AI-стартапів, інженери і розробники, які працюють в напрямку artificial intelligence. Тема AI в цілому зараз на підйомі, інтегруючись в різні бізнес-процеси та працюючи з ще більшою кількістю даних.

Ще одна зі складових «Індустрії 4.0» — 3D-друк, який також зараз знаходиться на підйомі. У березні 2021 року компанія Weber Benelux заселила мешканців у перший будинок, повністю надрукований на 3D-принтері. Зведення такого будинку зайняло всього 120 годин. Уже зараз 3D-друк використовується в медицині, наприклад, для індивідуального протезування. Ми все ближче до друку повноцінних донорських органів — дослідники говорять, що це завдання буде виконано в найближчі 8−10 років.

Варто відзначити, що й інтернет речей (IoT) вже давно присутній практично у всіх сферах нашого життя. Наведу один приклад, про який говорили цього року на Digital Enterprise Show в Мадриді. Менеджер компанії Air Liquide Анхель Колао розповів, що в 2019 році вони впровадили спеціальний пристрій в свої кисневі установки, який відстежував стан приладу та його роботоспроможність. Пристрої були підключені до мережі і передавали відомості в головний офіс компанії, завдяки чому з’явилася можливість в реальному часі відслідковувати показники дистрибуції, кількості і часу споживання кисню, оптимізувати використання кисневих масок по всьому світу.

Ця дрібна на вигляд деталь зіграла важливу роль в наступному «ковідному» 2020 році, коли кисневі маски стали великим дефіцитом — розподіляти обладнання та доставляти кисень по лікарнях в умовах пандемії стало набагато простіше.

Індустрія 4.0 — це перспектива 5−10 років. Але є і стримуючі фактори: виникає дефіцит ідей, і, що набагато важливіше, дефіцит кваліфікованих кадрів, здатних на практиці реалізовувати ці нові ідеї.

Куди рухатися Україні?

Ми можемо стати тим самим генератором нових ідей та кузнею кваліфікованих кадрів. Але для цього необхідно створювати відповідну інфраструктуру та умови. Наприклад, створювані на базі КПІ «Хаб ФІОТ» та інтелектуальний рободром. Головна ідея проекту — дати студентам, викладачам і чинним IT-компаніям майданчик для спільної роботи.

Для студентів — це можливість отримати практичні навички створення IT-проектова з нуля, а для менторів (представників компаній) — майбутній кадровий ресурс, який можна виховувати і навчати під специфіку своїх завдань.

КПІ під цю мету виділив 680 кв.м. приміщень, де будуть знаходитися лабораторії, лекторії та умови для роботи команд, як студентських, так в форматі їх взаємодії з менторами. І ще 650 кв.м. — під сучасний рободром. За задумом творців, інфраструктура хаба і рободрома будуть відкриті не тільки для студентів КПІ, а й для учнів інших ВНЗ, в тому числі і для інклюзивних студентів.

Найціннішою ідеєю цього проекту є синергія між теорією і практикою. Таких проектів в Україні повинно створюватися більше. Не лише в Києві, а й в інших великих містах — Львові, Одесі, Дніпрі, Харкові. Скрізь, де у нас утворилися великі IT-кластери і є хороша освітня база, що представлена університетом.

Підготовлені та кваліфіковані кадри зможуть не лише виконувати складні завдання, які перед ними поставить «Індустрія 4.0», але й постійно генерувати ті самі нові ідеї, які також в дефіциті. Зараз цінним ресурсом стають кваліфіковані IT-фахівці. І країни, які розуміють це та вкладають в своїх людей кошти — будуть в авангарді нової промислової революції. В України зараз є всі шанси потрапити в цей авангард.

Віктор Валєєв, директор ІТ-Асоціації Software Ukraine, у недалекому минулому — учасник АТО/ООС у складі 56 бригади, у своїй статті на delo.ua спростував замовну та недостовірну інформацію про українську розробку АСУ «Дзвін-АС». Наводимо його коментар.

Як повідомляє відання Gizmodo, за словами генерального директора SpaceX Ілона Маска, наступне покоління супутників Starlink буде більшим і потужнішим, призначеним для забезпечення доступу до Інтернету у віддалених частинах світу.

У 32-хвилинному ролику на популярному YouTube-шоу Everyday Astronaut Маск розповідає, що SpaceX вже створила перший супутник Starlink Gen2. Супутник нового покоління має довжину 7 метрів (22 фути) і важить близько 1,25 тонни. Для порівняння, Starlink 1.0 важить близько 260 кг. «Подумайте лише про те, скільки корисних біт даних може передати кожен такий супутник», – сказав Маск під час інтерв’ю. «Starlink 2.0 у цьому контексті майже на порядок кращий, ніж Starlink 1.0».

У серпні минулого року SpaceX вперше оголосила про нове покоління своїх супутників Starlink, «призначених для доповнення сузір’я першого покоління, яке SpaceX зараз розгортає».

Але більш важкі супутники створюють більш складну процедуру доставки. Супутники Starlink підіймаються на низьку навколоземну орбіту на борту ракети Falcon 9, але ракета не зможе нести Starlink 2.0. «Falcon не має ні об’єму, ні маси необхідної для Starlink 2.0»,— наголосив Маск.— «Отже, навіть якщо ми зменшимо супутник Starlink, характеристик Falcon майже не вистачить для запуску Starlink 2.0».

Натомість SpaceX робить ставку на Starship, важку ракету, яка наразі розробляється, але спостерігаються численні затримки у розвитку цього проєкту. Федеральне управління авіації США (FAA) протягом місяців працювало над екологічною експертизою програми Starship, щоб оцінити її вплив, і очікується, що звіт з'явиться у середині червня, хоча його неодноразово вже затримували. «Нам потрібно, щоб Starship працював і часто літав, інакше Starlink застрягне на землі», – сказав Маск під час інтерв’ю.

Тим часом не всі готові до другого покоління супутників Starlink, які вилітають на низьку навколоземну орбіту. На початку цього року представники NASA підготували лист до FAA, в якому висловлювали занепокоєння з приводу Starlink 2.0 та ризику зіткнення з різними супутниками та космічними кораблями.

Маск створює мегафлот інтернет-супутників, сподіваючись вивести на орбіту 42 000 апаратів, щоб забезпечити широкосмуговий доступ в Інтернет у віддалених частинах світу. Наразі SpaceX має близько 2300 активних супутників Starlink, які вже виведені на орбіту.

Останній за часом запуск SpaceX підняв на низьку навколоземну орбіту 53 супутники.