2014 рік став важливим періодом розвитку корпоративних інформаційних технологій. Підприємства продовжували модернізувати серверну інфраструктуру, розвивати системи бізнес-аналітики та шукати ефективні підходи до інтеграції різнорідних інформаційних ресурсів.
Водночас дедалі більшого значення набували хмарні обчислення, технології Big Data, управління якістю інформації та автоматизація бізнес-процесів.
Спільною рисою цих напрямів стало усвідомлення того, що ефективність корпоративних ІТ визначається не кількістю впроваджених програмних продуктів, а можливістю забезпечити їхню узгоджену роботу.
Корпоративні дані як основа розвитку ІТ
Протягом тривалого часу інформатизація підприємств була орієнтована насамперед на автоматизацію окремих функцій.
Для управління фінансами впроваджувалися бухгалтерські комплекси та ERP, для роботи з клієнтами — CRM, для організації діловодства — системи електронного документообігу.
У результаті підприємства накопичили значні інформаційні ресурси, які не завжди могли ефективно використовуватися спільно. Одним із важливих напрямів розвитку корпоративних технологій у 2014 році залишалося формування єдиного інформаційного простору.
Для цього підприємства використовували інструменти системної інтеграції, корпоративні сховища даних, ETL-платформи та механізми управління основними даними.
Особливого значення набували підходи Master Data Management (MDM) і Data Quality Management.
Їх застосування дозволяє забезпечувати узгодженість корпоративних довідників, скорочувати кількість помилкових записів і підвищувати достовірність управлінської звітності.
Таким чином, управління даними поступово виходить за межі традиційного адміністрування баз даних.
Розвиток корпоративних СУБД
Однією з помітних технологічних подій року став вихід Microsoft SQL Server 2014.
Нова версія платформи запропонувала розширені можливості обробки інформації в оперативній пам’яті.
Зокрема, технологія In-Memory OLTP дозволяє підвищувати продуктивність окремих типів транзакційного навантаження.
Важливим напрямом розвитку SQL Server також стала інтеграція з хмарними сервісами Microsoft Azure.
Водночас Oracle продовжила розвиток Database 12c, представленої попереднього року.
Однією з ключових особливостей цієї платформи стала архітектура Multitenant, орієнтована на спрощення консолідації та адміністрування баз даних. Розвиток корпоративних СУБД свідчить про зростання уваги до продуктивності, масштабованості та ефективного використання обчислювальних ресурсів.
Однак оновлення програмної платформи саме по собі не гарантує підвищення ефективності інформаційної системи.
Важливими залишаються проєктування структури даних, оптимізація запитів, правильна конфігурація серверної інфраструктури та організація процесів супроводу.
Business Intelligence стає доступнішою
У 2014 році продовжився розвиток систем бізнес-аналітики.
Традиційні корпоративні платформи IBM Cognos, SAP BusinessObjects, Oracle Business Intelligence та Microsoft SQL Server Analysis Services залишаються важливими інструментами формування управлінської звітності.
Водночас дедалі більшої популярності набувають засоби інтерактивної візуалізації та самостійного аналізу інформації бізнес-користувачами.
Такий підхід отримав назву Self-Service Business Intelligence.
Він передбачає можливість створення аналітичних звітів і дослідження показників без постійного залучення спеціалістів із розробки програмного забезпечення.
Важливою подією стало запровадження Microsoft Power BI for Office 365 у лютому 2014 року.
Це рішення розширило можливості роботи з аналітикою на основі Excel та хмарних сервісів Microsoft.
Паралельно розвивалися Tableau, QlikView та інші інструменти візуального аналізу. Однак поширення Self-Service BI створює нові вимоги до управління корпоративними даними.
Якщо різні підрозділи використовують незалежні джерела та власні правила розрахунку показників, результати їхньої аналітики можуть суперечити один одному.
Тому розвиток BI повинен супроводжуватися формуванням узгоджених корпоративних сховищ, довідників і правил управління інформацією.
Big Data: від технологічної концепції до практичних інструментів
Одним із найбільш обговорюваних напрямів 2014 року залишалися технології Big Data.
Зростання обсягів інформації, що надходить із вебсервісів, мобільних застосунків, промислових систем і цифрових каналів взаємодії, створює нові завдання для корпоративних ІТ.
Для їх вирішення розвиваються технології розподіленого зберігання та обробки даних.
Apache Hadoop залишається однією з основних відкритих платформ у цьому сегменті.
Розвиток Hadoop 2.x і компонента YARN дозволяє використовувати кластерні обчислювальні ресурси для ширшого кола завдань. Особливої уваги заслуговує Apache Spark.
30 травня 2014 року було представлено стабільну версію Spark 1.0.
Платформа пропонує нові можливості швидкої розподіленої обробки інформації, зокрема для ітеративних алгоритмів і аналітичних обчислень.
Розвиток Spark демонструє прагнення до підвищення ефективності роботи з великими масивами інформації.
Водночас підприємствам необхідно оцінювати практичну доцільність застосування Big Data.
Для багатьох традиційних облікових та аналітичних завдань реляційні СУБД і корпоративні сховища залишаються ефективними рішеннями.
Тому Hadoop та Spark доцільно розглядати як додаткові технологічні інструменти, а не як універсальну заміну традиційної інформаційної архітектури.
NoSQL і нові моделі зберігання інформації
Паралельно з розвитком Big Data продовжують набувати популярності бази даних NoSQL.
Документні СУБД, сховища типу «ключ — значення», wide-column та графові бази дозволяють вирішувати специфічні завдання, пов’язані зі структурою інформації та масштабуванням.
Серед поширених технологій — MongoDB, Apache Cassandra, Redis, Apache HBase та Neo4j.
Для корпоративних систем ці рішення можуть бути корисними в окремих сценаріях: зберігання різнорідних документів, кешування інформації, обробка журналів подій або робота зі складними графами зв’язків.
Водночас використання NoSQL потребує оцінки транзакційних гарантій, механізмів узгодженості та особливостей адміністрування.
Для фінансових і традиційних облікових систем реляційні бази даних зберігають важливі переваги.
Найбільш перспективним виглядає підхід, за якого різні технології зберігання використовуються відповідно до характеру конкретного завдання.
Інтеграція залишається центральним завданням
Збільшення кількості інформаційних платформ посилює потребу в їхній інтеграції.
У великих корпоративних середовищах продовжують використовуватися Service-Oriented Architecture (SOA), Enterprise Service Bus (ESB), SOAP, XML та стандартизовані вебсервіси.
Водночас дедалі частіше застосовуються REST-інтерфейси, зокрема для інтеграції вебзастосунків і зовнішніх сервісів.
У лютому 2014 року специфікація OData 4.0 отримала статус стандарту OASIS.
Цей розвиток демонструє потребу в стандартизованому доступі до структурованих інформаційних ресурсів.
Проте технічна сумісність інтерфейсів не усуває необхідності узгодження корпоративних даних.
Наприклад, два застосунки можуть використовувати однаковий формат повідомлень, але різні ідентифікатори клієнтів.
Тому системна інтеграція повинна поєднуватися з управлінням інформаційними моделями, довідниками та якістю даних.
Автоматизація документообігу та бізнес-процесів
Іншим важливим напрямом залишається інтеграція систем електронного документообігу з корпоративними застосунками.
Підприємствам недостатньо лише перевести документи в електронну форму.
Необхідно забезпечити взаємодію між погодженням документів, обліковими операціями та фактичним виконанням бізнес-процесів.
Для цього використовуються технології Workflow, Business Process Management (BPM), ECM та інтеграційні сервіси.
Наприклад, процес закупівлі може охоплювати створення заявки, погодження бюджету, реєстрацію договору та формування відповідних операцій в ERP.
Автоматизація такого процесу потребує узгодженої взаємодії декількох інформаційних систем.
Комплексний підхід дозволяє розглядати документи не як ізольовані інформаційні об’єкти, а як складову операційної діяльності підприємства.
Інфраструктура та віртуалізація
Розвиток інформаційних систем висуває нові вимоги до серверного обладнання, мереж та систем зберігання.
Підприємства прагнуть ефективніше використовувати обчислювальні ресурси, скорочувати витрати на експлуатацію та підвищувати доступність критичних сервісів.
Одним із ключових напрямів залишається віртуалізація.
Технології VMware vSphere, Microsoft Hyper-V та інші платформи дозволяють консолідувати серверні навантаження і спрощувати управління обчислювальними середовищами.
Водночас збільшення щільності розміщення віртуальних машин потребує ретельного планування ресурсів.
Особливого значення набувають продуктивність систем зберігання, резервування мережевих компонентів і можливості відновлення після відмов.
Хмарні технології та гібридна інфраструктура
Хмарні обчислення продовжують змінювати способи розміщення інформаційних систем.
Підприємства отримують можливість використовувати зовнішні обчислювальні ресурси, не інвестуючи безпосередньо в придбання всього необхідного серверного обладнання.
Важливими платформами залишаються Amazon Web Services, Microsoft Azure та інші хмарні середовища.
У корпоративному сегменті особливий інтерес становлять гібридні архітектури, що поєднують локальні інформаційні системи та зовнішні сервіси.
Наприклад, підприємство може зберігати критично важливі транзакційні дані у власному дата-центрі, використовуючи хмару для окремих обчислювальних завдань або резервного копіювання.
Водночас застосування хмарних технологій потребує оцінки інформаційної безпеки, надійності мережевих каналів, вартості експлуатації та залежності від постачальника послуг.
Інформаційна безпека стає невіддільною частиною архітектури
Збільшення кількості інтеграційних зв’язків та використання розподілених середовищ посилюють вимоги до захисту інформації.
Підприємствам необхідно забезпечувати контроль доступу, шифрування конфіденційних даних, журналювання операцій і резервне копіювання.
Для українських організацій важливими залишаються також вимоги законодавства про захист персональних даних.
З 1 січня 2014 року змінився порядок державного контролю у цій сфері, зокрема відповідні повноваження було передано Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини.
Водночас технологічний захист не повинен обмежуватися виконанням формальних вимог.
Правильно організована система безпеки має враховувати реальні ризики для бізнес-процесів, інформаційних ресурсів і безперервності роботи підприємства.
Головний підсумок 2014 року
Розвиток корпоративних інформаційних технологій демонструє поступовий перехід від автоматизації окремих функцій до побудови інтегрованих інформаційних середовищ.
Бази даних, системи електронного документообігу, ERP, CRM, BI-платформи та інфраструктурні рішення вже не можуть розглядатися як повністю незалежні компоненти.
Їхня практична цінність дедалі більше залежить від можливості забезпечити узгоджену роботу та спільне використання корпоративної інформації.
У цьому контексті особливого значення набуває комплексний підхід, який поєднує управління даними, системну інтеграцію, автоматизацію процесів, серверну інфраструктуру та хмарні технології.
Практичні орієнтири для впровадження
2014 рік продемонстрував подальший розвиток технологій обробки та управління корпоративною інформацією.
Нові можливості СУБД, зростання популярності Self-Service BI, розвиток Hadoop, Spark та NoSQL розширюють набір інструментів, доступних підприємствам.
Водночас використання нових технологій не усуває необхідності в якісному проєктуванні інформаційної архітектури.
Основною тенденцією корпоративних ІТ стає перехід від впровадження окремих програмних продуктів до комплексного управління інформаційними ресурсами та бізнес-процесами підприємства.
Саме здатність інтегрувати різні технологічні компоненти, забезпечувати якість даних і надійність інформаційної інфраструктури визначатиме ефективність корпоративних систем у наступні роки.
Автор матеріалу